 |
 |
 |
|
 |
|||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| Печатная техника | • | • | |
| Электро оборудование | • | • | |
| Цифровой звук | • | • | |
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
|
|||
| |
|||
|
|||
 |
 |
||
 |
|
Добро пожаловать
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Перечень ресурсов на тему Дзвоник двері установка: |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| © 2009 pkpersonal.ru | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Як за допомогою $600 і веб-камери перемогти сусідів Андрій Кокотюха, спеціально для «Kyiv Weekly» / 16.10. 2008 13:41 Цього року у Києві сусіди скаржились на сусідів 10 тис. разів. Так сталось, що серед цих тисяч є і автор цієї статті. Іншого виходу не було. Бо якщо вас зненавиділи сусіди, ваше життя може якщо не перетворитися на пекло, то суттєво ускладнитися Підозрюється божевільний дідок Починалася історія як маленький, але, тим не менше, справжній детектив. Навесні цього року на мій домашній телефон серед ночі почалися якісь дивні дзвінки. Той, хто дзвонив, кидав трубку, щойно я брав слухавку. За двадцять хвилин телефон оживав знову. Дружина почала боятися лишатися сама вдома і відмовлялася вірити, що хтось систематично помиляється номером. На її переконання, це злодії дізнавались, чи вдома потенційна жертва.
Альпіністи спозаранку лізуть на стіну заводу ім. 61-го совєцкого Комунара. Починається літо. Наш герой тимчасом сидить коло того завода на трубі дощового зливу і гадає, що ловить рибу. Кличуть його Сірожею. А ще кажуть про нього, що вдома його чекає дружина Валька, троє дівчаток і котик, котрий тої риби не їсть. “ Скорей бы лёд стал Пошёл бы тогда на рыбалку Чего бы поймал знакомым раздал… – крутиться у Сірожи в голові. І він знов дає собі зарок думати лише по-нашому: як-не-як – учасник Апфельсинової… Не додумує. Поплавок йому, раптом, підскакує, тоді пірнає, вистрибує, знов пірнає. Сірожа смикає вудилище і витягує рибинку.
Фредерік Бегбедер 1,499 € (99 франків) Переклад М. Ілляшенка, О. Ногіної © F. Beigbeder, 1,499 € (2000, 2001) © М. Ілляшенко, О. Ногіна (переклад з французької), 2004 Джерело: Ф. Бегбеде. 1,499 €. Х. : Фоліо, 2004. 256 с. [серія "Література"] Сканування і коректура: SK ( ae-lib.org.ua ), 2004 Зміст І / Я 1 2 3 4 5 6 7 8 9 II / ТИ 1 2 3 4 5 6 7 III / ВІН 1 2 3 4 5 6 IV / МИ 1 2 3 4 5 6 7 V / ВИ 1 2 3 4 5 6 7 VI / ВОНИ 1 2 3 4 5 6 Брюно Ле Му нас покинув, ця книга присвячувалася саме йому. Коли вже так сталося, дарую її Хлої, яка щойно народилася. Ясна річ, немає жодних підстав, аби нові тоталітарні режими були схожі на старі. Керування державою шляхом репресій, страт, штучного голоду, ув'язнень, масових депортацій є не лише негуманним (хоча в наші дні це нікого особливо не турбує), але - і це можна довести - неефективним. До того ж в епоху розвинених технологій це є злочином проти Святого Духу. Тоталітарний режим, який можна назвати «ефективним», - це така система, де всемогутній виконавчий комітет політичних керівників та їхня армія бюрократів тримають у рабській покорі населення, яке навіть не треба стримувати.
Метрономи - це невеликі механічні пристрої, використовувані для вказування точного темпу, в якому потрібно виконувати музичну п’єсу; вони звичайно поміщені в ящик у формі піраміди, і можуть бути обладнані дзвоником. Головна деталь - відбиваючий такт стержень (маятник), шарнірно прикріплений своїм нижнім кінцем; рух стрижня може бути прискорений або сповільнений згідно зі шкалою, розташованою за маятником.
для декількох дверей. 12 установок часу, Програмування до 365 святкових днів характеристики:1000/2000/4000 користувачів Підтримка :електричний замок,який працює на замикання и розмикання Напруга:12V DC/100 MA розміри 10.5x10.5x2.5 Матеріал :ластик Упаковка :поліетилен, коробка вхід/вихід: тривога/сигнал відкриття /дверний дзвоник /кнопка виходу режим спрацювання: карта / карта +код/карта або код контроль часу користувачів/передача даних в режимі реального часу Базовий розрахований на багато користувачів софт вбудований карт-рідер підтримка карт-рідера Wg26
Вайльд(Уайльд), Оскар Портрет Доріана Грея Перекладач: Ростислав Доценк Джерело: З книги:Вайльд, Оскар. Портрет Доріана Ґрея: Роман: Для ст. шк. віку / Пер. з англ. та прим. Р. Доценка; — К. : Школа, 2003. Передмова Митець — творець прекрасного. Розкрити себе і втаїти митця — цього прагне мистецтво. Критик — це той, хто спроможний передати в інший спосіб або в іншому матеріалі своє враження від прекрасного. Найвища, як і найнижча, форма критики — це різновид автобіографії. Ті, що в прекрасному вбачають бридке.
Чотири дні здавались довшими віку, а Микола Дубина при дверях теплушки навсидячки витрушував сорочку від бліх, радів, отако цілий вік їхати мона, харчують вермишеллю з м’ясом, чого ще тра? прадід знову розмахував мошву, знову плівся до Писара, той злів над червоним сукном, ідіт працюйте, соломи для саману катма, ідіт, поки я добрий! сім’я по обочинах назбирувала оберемки мерви, по байраках виходжували копита розлякані стріляниною коні, одного я зловчився обротати, відтак обкорував і вигнув над возом ліщинові дуги, брезентового верха нап’яв, був місяць колосся, бабуня вимішували цеберко тіста, коли рипнувся до хати посильний, каже, збирайте лахи на батьківщину, годі заморочувати сельчан! Дув вітер, і баба так пильно вдивлялась на обрій, що два сонця нестерпно кривавили хмари над гибло сивим, половіючим попелищами, у лиховістя простертим, до непритомства млосним, гіркоболісним полинокраєм; якогось дня, замість звичної течії, селяни побачили розливи штучного моря: самочинний людський потоп запросторював дорогу до ночі, аж острашно, якщо і вдома завмерли води і зупинилися в зрості трави? бузкове марево потоплених сіл бовваніло вічнозеленою святістю церковних маківок із чорними насінинами горя, брижі ще не встигли обгризти гострокутий прибережний граніт і від заграви бурштинове лезо на хвилях вужчало, буцім коса, стерта й пощерблена об кам’яне терпіння, котре єдине берегло від розпачу подорожніх. випустила сито жінка; оселя чимала, відступили комору й світлицю, місце в хлівчику відгородили, а глупої осені німець накагатив такого картоплі, то старша донька ходила перебирати, де дрібна, де пошкоджена збоку і щообід, вигнувшись, тягла повен кошіль заробітку, моя до колгоспної роботи впряглась, корові гичку рядниною зносила, а на зиму по людях купила сорок голівок капусти, позичила в баби Сломінської шатківницю, якось дамо собі раду. Дорога до літа За голодощаним столом баба Марія на окулярах із дротяними дужками, згорнувши руки на грудях, гомоніла сама до себе: – На пенсії давно, бач, калина цвіте, тре букета поставити, тако й доживаєш своє, бабо, бабо, геть змізерніла... А минулим літом наїздила експедиція, жила на вигоні в побутовці, днями бурили землю, а вечором наймитувала — за чавунець картоплі з шкварками і огірків пелену— довготелесі, розбитні й меткоокі, до всього звичні гицлі, у плавках і линялих газетних пілотках, мантачили коси, по глухих заклах косили сіно, відтак, остограмившись, гомоніли, ще дужче кривавіючи багряними прожилками на щоках: залізний люд вимирає, світ залізніє від неприкаяних гріхів; де ви бачили зараз добре? все загадили! все спроклятили!
Моем В. Сомерсет (1874 – 1965) – відомий англійський письменник, автор романів, оповідань та п’єс. Оповідання « Лев’яча шкура » написано 1940р. Сомерсет МОЕМ ЛЕВ’ЯЧА ШКУРА ОПОВІДАННЯ З англійської переклав Іван ЧЕБАН Багато людей були шоковані, коли почули, що капітан Форестьєр загинув у лісовій пожежі, намагаючись урятувати песика своєї дружини, якого випадково зачинили в будинку. Деякі люди казали, що вони ніколи такого в ньому не помічали; інші казали, що вони нічого іншого від нього і не сподівалися, але кожен з них розумів це по-своєму. Після цього трагічного випадку місіс Форестьєр знайшла притулок на віллі людей на ймення Гарді, з якими вона та її чоловік щойно познайомились. Капітану Форестьєру вони не подобалися, принаймні він недолюблював Фреда Гарді, але сама вона відчувала: якби він пережив ту жахливу ніч, то змінив би свою думку. Він би зрозумів, яка хороша людина Фред Гарді, незважаючи на його репутацію, і оскільки він був справжнім джентльменом, то не вагаючись визнав би свою помилку. Місіс Форестьєр не уявляла, чи вона б змогла жити далі, втративши людину, що була для неї всім, якби не надзвичайна ласкавість родини Гарді. В її великому горі тільки їхнє постійне співчуття було для неї єдиною розрадою.