 |
 |
 |
|
 |
|||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| Печатная техника | • | • | |
| Электро оборудование | • | • | |
| Цифровой звук | • | • | |
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
|
|||
| Скачать JetPhoto Studio для XP |
|||
|
|||
 |
 |
||
 |
|
Добро пожаловать
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Перечень ресурсов на тему Спікер Wire: |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| © 2009 pkpersonal.ru | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юрiй Яновський. Майстер корабля -- Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы" OCR: Евгений Васильев Для украинских литер использованы обозначения: Є, є - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh) Ї, ї - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh) I,i (укр) = I,i (лат) -- _Роман_ Забирайте же с собою в путь, виходя из мягких юношеских лет в суровое, ожесточающее мужество, - забирайте с собою все человеческие движения, не оставляйте их на дороге: не подымете потом!... Н. В. Гоголь Nеin! hiег hаt еs kеinе Not: Schwarze Madchen, weibes Brot! Morgen in ein ander Stadtchen: Schwarzes Brot und weibe Madchen. J. W. Goethe But the standing toast that pleased me most Was, "The wind that blows, the ship that goes, And the lass that loves a sailor!" C. Dibdin O navis, referent in mare te novi Fluctus? Horatius I Сиве волосся до чогось зобов'язує. Старечi ноги йдуть уже просто до могили. Багате досвiдом життя лежить передi мною, як рельєфна мапа моєї Республiки.
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ Людське життя... Воно як свічка: дмухнув вітер, і — вгасла. Тільки ж одна од першої до останньої хвилини присвічувала людям до праці, побіля неї майстрували колиску, розчісували косу, писали вірші. Інша підпалила сусідові стріху. А ще інша — прокуріла десь у глухім кутку і здиміла, не віддавши нікому жодного променя. Та найболючіше, коли вона гасне, ледве встигнувши розгорітись. Як ось ця. Прокіп Гордійович потер рукою чоло, немов намагаючись відігнати сувору думу. Але від неї немога відчепитись. Вона вросла в серце сумом, гострою засторогою, покликала іншу думу.
14 лютого 1876 року американець шотландського походження Олександр Грехам Белл подав у Бюро патентів США заявку на винайдений ним апарат, котрий він назвав телефоном. Всього за дві години по тому подібну заявку зробив інший американець на прізвище Грей. Таке буває з винахідниками і зараз, хоча й дуже рідко. Факт такого збігу міг би поставити під сумнів "копірайт" на винахід, якби Грей не був американцем. Зараз ніхто не повірить в те, що "корінний" американець здатен винайти хоча б щось, а надто такий складний пристрій. До цього часу багато спеціалістів сперечаються щодо визнання права на винахід телефону, проте: можна сперечатись про здібності та досвід кожного з претендентів в технічному інжінірінґу як основі винахідництва, та ніхто не сперечатиметься з тим, що Белл був не до порівняння краще за Грея знайомий з теорією акустики та фізики людської мови, в чому ви переконаєтесь після прочитання цього матеріалу. Фарт Белла полягав ще й у тому, що зробити такий видатний винахід йому допомогла випадковість. Проте в набагато більшій мірі своєю появою телефон зобов'язаний титанічній праці, впертости та знанням цієї людини. Назагал, історія телефону в дійсности є історією про театр - чи, краще, про комедійні спроби людей зв'язатись за допомогою техніки. Властиво, Олександр Грехам Белл знав про театр стільки ж мало, скільки знав про електротехніку.
Название: Моє неочікуване літо: Брест, Антонівка і Гайворон Ответил: Sir Dem на 11.09. 08, 20:09 (Сразу прошу прощения, если данный отчет кому-то из форумчан будет непонятен. Надеюсь в ближайшее время его перевести и выложить здесь же с двумя остальными параллельно на русском. А пока что нашел в себе усилия написать только на родном.) От нарешті за буденною суєтою, отримавши знову доступ до мережі, знайшов час і потуги описати три свої літні поїздки. На жаль, через обмеженість ресурсів не завжди вдається встигати за подіями і поїздками інших форумчан. Сьогодні викладу перший звіт про поїздку до Бреста, з часом зберуся й намалюю два інших про Львів – Антонівку і Гайворон. І. Чернігів – Київ – Ковель – Брест і зворотно. 9-11 травня 2008 року. Вранці в переддень виїзду ні сном, ні духом не міг собі уявити, що буде поїздка, та ще й така!
Передумови винаходу ТА Питання про передачу людської мови на відстань виник ще в далекій давнині. Згадування про пристосування, створених для цієї мети, зустрічаються вперше в Персії. Грецький історіограф Діодор у своєму творі "Історична бібліотека" говорить наступне про швидку передачу зведень у персів: "Хоча деякі перси знаходилися на відстані тридцатидневного шляхи друг від друга, але вони чули зведення, що повідомляються їм, ще в той же день за допомогою доцільно розставлених вартових. На це варто звернути увагу. У Персії прокладено багато доріг, і на недалекому друг від друга відстані улаштовані вежі: на цих вежах поміщали людей з найдужчими голосами. Тому що посади знаходилися один від іншого на відстані не далі того, наскільки можна чути людський голос, те вартовий, почувши передане йому звістка, викрикував його наступний, той у свою чергу іншому і так далі, поки воно доходило до меж провінції". Те ж розповідає Юлій Цезар про галлів: "Коли трапиться важлива подія, то галли повідомляють про неї за допомогою пронизливого крику іншим, котрі таким же шляхом передають його далі". Подібна передача була заснована тільки на силі людського голосу, першим телефонним передавачем варто вважати рупор, до якого вдавався Олександр Македонський для передачі наказів у віддалені загони своєї численної армії. Слідом за рупором з'явилися і слухові трубки - перші телефонні приймачі. Відстань між двома розмовними пунктами значно збільшилося, коли з'ясувалися акустичні властивості труб.
Сиджу на нарах, як король на іменинах [20 жовтня 19:50 ] Тема судимостей кандидата Януковича стала безсумнівним хітом нинішньої передвиборчої кампанії. Відтіснити її на другорядний план не змогли навіть "токсичний" і "яєчний" скандали. Прихильники опозиції неодноразово заявляли, що колишнього зека не можна допускати до президентства. Представники влади пояснювали, що Віктор Федорович постраждав безневинно, і обидві судимості з нього зняті. Встиг обрости бородою анекдот: "У чому різниця між Кучмою і Януковичем? Янукович не хоче на третій строк". І такий собі Московченко, який сидів разом з майбутнім прем'єром, уже розповів журналістам, що юний Вітя Янукович у колонії займався спортом, читав книги, а на пропозицію інших зеків покурити анашу відповідав: "Сам цього не роблю і вам не раджу". Нарешті, передвиборчим штабом Януковича було випущено сумно відому агітаційну брошуру "Сто питань до прем'єра", де Віктор Федорович порівнюється з колишнім президентом Чехії Вацлавом Гавелом, який також сидів у в'язниці. Що ж, паралелі з історії – річ цікава. Але історичний огляд має бути докладним і безстороннім.
додаткову погрішність. Порівнює звукові частоти за фігурами Лісажу на екрані осцилографа. Визначає несправності робочих установок і приладів. Вмикає радіопристрої і прилади будь-якої складності в схему робочої установки, підключає живлення із різних джерел і регулює режими його роботи. Повинен знати: принцип роботи апаратів, пристроїв, приладів, які використовує, та правила користування ними; методи та способи градуювання радіопристроїв та дозиметричних приладів (гетеродинні хвилеміри, кварцові калібратори, вольтметри, амперметри тощо); способи налагодження універсальних і спеціальних пристроїв, контрольно-вимірювального інструменту та приладів середньої складності (мультивібратори, осцилографи, генератори надвисоких частот, еквіваленти навантаження тощо), які застосовує. Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта без вимог до стажу роботи або одержання професії безпосередньо на виробництві, підвищення кваліфікації і стаж роботи за професією 2 розряду не менше 1 року. Приклади робіт: 1. Передавачі короткохвильові - градуювання за гетеродинною установкою, приймачем і хвилеміром.
Недбальство межує з підсвідомим нагадуванням про тимчасовість усієї нашої „незалежности“: студія „Укртелеф и льм“ залишає напис „электробезопасность“ в рос. мультфільмі, перекладеному укр. мовою; на автобусі ТБ, з якого провадили репортаж про парад 24 го серпня 1999 р. , можна було прочитати „телевиденье“; повідомлення про точну годину через львівську (!) радіомережу в ніч з 6 го на 7 ме грудня 1999 року: одна година рівно“ (замість перша година); через телефон: „ одна година 42 хвилини“ замість: за 18 ть хвилин друга, 42 і хвилини на другу, 18 ть хвилин до другої; замість „три (чверті) на п'яту“ і „чверть на третю“ чомусь вважають приємнішими для сприйняття канцеляризми „шістнадцята сорок п'ять“ та „дві години п'ятнадцять хвилин“ – наче не людині на вухо шепчуть, а до дурної машини залізної звертаються. Назву лікарства „ал г оф и н“ пишемо лише рос. мовою, як в старі добрі часи, та так і вимовляємо в українській реклямі (оголосці, оповістці) – не второпаєш, як-же воно має писатися і читатися насправді: це український (!) препарат, так що в документах державного стандарту державною мовою „ал ґ оф і н“ юридично не те саме, що „ал г оф и н“ – чи у нас уже й стандарти подвійні – для покупця-хохла одне лікарство, для білого Iнтера – иньше? У фармацевтичній промисловості, маю враження, „працює“ навіть не стихійний Iнтер, а якась безкарна цілеспрямована сила, бо хто-б іще зміг так по-свинськи іґнорувати закон про мову: „Фармацевтическая фирма Дарница“ – ще й іноземців учать вимовляти на рос. лад “Darnitsa” замість укр.