 |
 |
 |
|
 |
|||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| Печатная техника | • | • | |
| Электро оборудование | • | • | |
| Цифровой звук | • | • | |
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
| • |
• |
||
|
|||
| |
|||
|
|||
 |
 |
||
 |
|
Добро пожаловать
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Перечень ресурсов на тему оратор дріт довжиною: |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| © 2009 pkpersonal.ru | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Харківський державний педадогічний університет ім. Г. С. Сковороди На правах рукопису Василенко Валентина Анатоліївна Синонімія і антонімія у поезіях Ігоря Муратова Спеціальність – 10.02. 01-українська мова Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Лисиченко Лідія Андріївна Харків – 1999 ЗМІСТ ВСТУП 3 1. Ігор Муратов і загальна характеристика мови його поезій 7 РОЗДІЛ 1 Теоретичні засади дослідження 29 РОЗДІЛ 2 Лексичні синоніми як засіб виразності в поезії І. Муратова 34 2.1. Лексико-семантична характеристика синонімів у творах поета 34 2.1. 1. З історії питання лексичної синонімії 34 2.1. 2. Ідеографічні синоніми в поетичній тканині творів І. Муратова 40 2.1. 3. Емоційно-експресивні синоніми в мові поезій І.
Юрій Олійник Читачеві пропонується історична повість, у якій діють комсомольці, дзен-буддисти, ядерні вибухи, солдати, море, комуністи, бушмени з племені Кунг, шизофреніки (не хворі, а за станом душі), обліковці видертих зубів, пістолет «Вальтер» зразка 1938 року, представники народної демонології, компас, псевдосфера Лобачевського і ще багато всячини. 0 Не люблю читати передмов. Ще більше не люблю їх писати. Якщо автор у передньому слові намагається пояснити твір, то значить - кепський він автор. Отож, у порядку самовиправдання, прошу вважати цей розділ частиною тексту повісті, її, сказати б, нульовим циклом. і поки стоматолог Стас Петрович Дорогий - один з головних героїв, спить і, по-дитячому плямкаючи, бачить дивовижний сон, в якому бушменка Цве варить кашу для свого чоловіка, і поки відлюдник Зух та двоє його товаришів підважують довгими тичками кам'яного хреста на старому цвинтарі, а невдатливий Гриць ховається під ліжком від двірнички Стехи, я, задовольняючи допитливість видавців, розповім дещо про історію цього твору. Повість «Бушмени» (робоча назва «Хто бачив білу ромашку? ») було написано на початку 1986 року. Це не натяк на якісь дисидентські реалії, а радше хронологічний репер, - точка відліку, з якої ми звикли щось починати. Окрім того, цей факт може почасти допомогти у сприйнятті тогочасної атрибутики - комсомолія, виробнича тематика...
Рубрика: Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника Проект волоконно-оптичної лінії зв’язку між пунктами Запоріжжя - Васильовка Розрахунок необхідної кількості каналів ТЧ. Технічні характеристики та структурна схема ВОСП. Розрахунок основних параметрів ВС. Розрахунок довжини регенераційної ділянки. Питання монтажу і прокладки оптичного кабеля. Організація технічної експлуатації. Скачать работу можно здесь Подобные работы: 1. Широтно-імпульсний модулятор на базі магнітного підсилювача Вибір схеми. Розрахунок параметрів електронного ключа. Розрахунок параметрів магнітного підсилювача та трансформатора.
Маковер, Пациорина, Ефремов, жена Балабана и многие десятки и сотни русских жен и мужей, матерей и отцов, добровольно умерших со своими еврейскими супругами и детьми, самые обыкновенные, ничем не выдающиеся граждане СССР, представляют собой массовый образец благородства русского народа. Да сохранится о них память в нашей стране, да будет их памяти вечная благодарность нашего народа за оставление нам такого образца благородства души!" Так какие ПОВЕДЕНЧЕСКИЕ ЧЕРТЫ были присущи этим простым русским женщинам, уничтоженным фашистами и их пособниками? Но на русофобии С. Сеитвелиев не останавливается, плавно переходя к ксенофобии. Так, опираясь на прогноз ученых, сделанный в 1961 году в журнале "Известия генетики", о 50 процентах дегеративного (так и написано, "дегеративного", поэтому исправлять орфографию автора мы не стали) населения бывшего СССР, он делает вывод, что сегодня "положение со здоровьем населения приобрело еще более угрожающий характер: чернобыльская катастрофа, война в Афганистане, алкоголизм, наркомания и проституция особенно в среде титульных наций ставит вопрос: какому этносу быть в ближайшие 25—30 лет государствообразующим этносом в Украине? Вот так-то, оказывается, алкоголизмом, наркоманией и проституцией страдает в украинском государстве, по мнению Сеиувелиева, только титульная нация, то есть украинцы. И, следуя его логике, если в 60-х годах дегенератами были половина населения Советского Союза, то медицинский термин для государство-образующего этноса Украины лет через 25—30 он даже не называет. И на том, как говорится, спасибо. Только почему крымскотатарский народ, в отличие от других этносов бывшего СССР, не подвергся дегенерации в советское время? На этот вопрос ответа в статье нет.
У кого мільярдні статки і хто перший багач країни? Угадали. Те, чого чекають від майбутнього Президента (обіцяв же!) – справедливого розподілу матеріальних цінностей - буде знаходитися під «чуйним керівництвом» кримінальних структур, котрі, і це очевидно, не допустять, щоб милі їхньому серцю грошенята пливли до кишені простого трудівника, обминаючи їхні. Тому всіма силами будуть прокладати шлях до парламенту. А для цього потрібні лише дві речі - відомі імена та лантух У. О. А зовсім не чесність та фахові знання, про що мріє народний кандидат у Президенти. Нас чекає чергова утопія. То чи можна сьогодні повірити обіцянкам майбутнього Президента, якщо від нього нічого не залежатиме? Тоді навіщо він нам? Його ще й утримувати треба на свої кровні.
Недбальство межує з підсвідомим нагадуванням про тимчасовість усієї нашої „незалежности“: студія „Укртелеф и льм“ залишає напис „электробезопасность“ в рос. мультфільмі, перекладеному укр. мовою; на автобусі ТБ, з якого провадили репортаж про парад 24 го серпня 1999 р. , можна було прочитати „телевиденье“; повідомлення про точну годину через львівську (!) радіомережу в ніч з 6 го на 7 ме грудня 1999 року: одна година рівно“ (замість перша година); через телефон: „ одна година 42 хвилини“ замість: за 18 ть хвилин друга, 42 і хвилини на другу, 18 ть хвилин до другої; замість „три (чверті) на п'яту“ і „чверть на третю“ чомусь вважають приємнішими для сприйняття канцеляризми „шістнадцята сорок п'ять“ та „дві години п'ятнадцять хвилин“ – наче не людині на вухо шепчуть, а до дурної машини залізної звертаються. Назву лікарства „ал г оф и н“ пишемо лише рос. мовою, як в старі добрі часи, та так і вимовляємо в українській реклямі (оголосці, оповістці) – не второпаєш, як-же воно має писатися і читатися насправді: це український (!) препарат, так що в документах державного стандарту державною мовою „ал ґ оф і н“ юридично не те саме, що „ал г оф и н“ – чи у нас уже й стандарти подвійні – для покупця-хохла одне лікарство, для білого Iнтера – иньше? У фармацевтичній промисловості, маю враження, „працює“ навіть не стихійний Iнтер, а якась безкарна цілеспрямована сила, бо хто-б іще зміг так по-свинськи іґнорувати закон про мову: „Фармацевтическая фирма Дарница“ – ще й іноземців учать вимовляти на рос. лад “Darnitsa” замість укр.
Поеми і лірика: 1592: «Венера і Адоніс»; 1593: «Зганьблена Лукреція», 1592-1598: Сонети. Поезія. Поеми та сонети Шекспіра ще сильно пов'язані з епічною та ліричною книжною традицією і грунтуються на ній, але водночас вони сповнені багатого гуманістичного змісту, створюють нову реалістичну поетику, відтворюють живу дійсність. Поезії Шекспіра відкривають новий, вищий етап у розвитку поезії Ренесансу. Вперше збірка сонетів була надрукована у 1609 р. видавцем Томасом Торпом. Основним змістом сонетів є розповідь поета про своє глибоке почуття дружби до юнака довершеної краси і своє сповнене пристрасті кохання до «смуглявої леді». Дослідники, розглядаючи сонети як автобіографічні твори, здавна дошукуються тих реальних осіб, які були прототипами друга і коханої. Протягом XIX і XX ст. висловлювалися різні здогадки. Наприкінці XIX ст.